top of page

                               вимоги до організації та проведення майстер-класу                                        

Майстер - клас як локальна технологія трансляції педагогічного досвіду повинна демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику викладання, технологію навчання і виховання. Вона  повинна складатися із завдань, які спрямовують діяльність учасників для вирішення поставленої педагогічної проблеми, але всередині кожного завдання учасники абсолютно вільні: їм необхідно здійснити вибір шляху дослідження, вибір засобів для досягнення мети, вибір темпу роботи .

Майстер - клас повинен завжди починатися з актуалізації знань кожного за пропонованою проблемою, що дозволить розширити свої уявлення знаннями інших учасників.

Основними елементами технології проведення майстер - класу, методичними прийомами є індукція, самоконструкція, соціоконструкція, соціалізація, афішування, розрив, творче конструювання знань, рефлексія .

Індукція . Системоутворюючим елементом майстер - класу є проблемна ситуація - початок, мотивуючий  творчу діяльність кожного. Це може бути завдання навколо слова, предмета, малюнка, спогади - найчастіше несподіване для учасників, в чомусь загадкове і обов'язково особистісне. Проблемна ситуація характеризує певний психічно - запитальний стан суб'єкта (учасника), що виникає в процесі виконання такого завдання, яке вимагає відкриття нових знань про предмет, способи або умови виконання дій. Питання має займати, хвилювати розум дослідника, бути в колі його інтересів; представити це невідоме, показати необхідність роботи з ним, визначити коло засобів, об'єктів, які дозволять почати роботу і через період незнання прийти до відкриття, приєднати до наявних знань нове і поставити інші проблеми для дослідження. Така проблемна ситуація в технології майстерень називається індуктором ( індукцією ).

Складаючи індуктор, треба співвіднести його з почуттями, думками, емоціями, які він може викликати в учасників.

Індуктор повинен налаштовувати особистість на саморозвиток. Якщо у педагога взагалі немає потреби в розвитку, то одного індуктора недостатньо, потрібна серія мотиваційних прийомів майстерень з формування цієї потреби. Існують і інші, не менш значимі потреби: бути особистістю, потреба в самоствердженні, спілкуванні, самовираженні, емоційному насиченні, свободі, емоційному контакті. Процес майстер- класу повинен прагнути реалізувати всі ці потреби , але пріоритет віддається розвитку потреби саморозвитку.

Якщо подібного інтересу немає, педагогу, який проводить майстер-клас, необхідно направить дії на створення мотиву, на визначення мети і на те, щоб учасники самі робили відкриття, щоб розуміди, що ця мета для них досяжна. Усвідомлення можливості вирішення проблеми - необхідний засіб для стимулювання інтересу.

Самоконструкція - це індивідуальне створення гіпотези, розв'язку, тексту, малюнка, проекту.

У технології проведення майстер-класу зазвичай використовується певний алгоритм пошуку розв'язання педагогічної проблеми.

Зразковий алгоритм проведення майстер -класу:

• постановка проблеми;

• панель;

• об'єднання в групи для вирішення проблеми;

• робота з матеріалом;

• представлення результатів роботи;

• обговорення та коригування результатів роботи.

Панель - це етап актуалізації знань у обраній проблемній площині. Він дає можливість всім бажаючим висловити свою точку зору щодо проблеми, для розв'язання  якої і проводиться майстер -клас. У ході обміну думками в учасників майстер- класу можуть виникнути думки як на підтримку висловлених ідей , так і в їх спростування. Тим самим відбувається уточнення і корегування етапу формулювання проблеми майстер -класу.

Найважливіший елемент технології майстер- класу - групова робота (малі групи можуть визначатися педагогом, який проводить майстер-клас, утворюватися стихійно, з ініціативи учасників). Також педагог може коригувати склад груп, регулюючи рівновагу методичної майстерності і психологічних якостей учасників   ( екстра і інтравертного, тип мислення, емоційність, лідерство і т.д.). Після розбиття  проблеми на ряд завдань групам належить придумати спосіб їх розв'язання. Причому, учасники вільні у виборі методу, шляхів пошуку, темпу роботи. Кожному дано право на помилку і на внесення коректив . Побудова та створення результату групою і є соціоконструкція .

Соціалізація . Будь-яка діяльність в групі представляє звірку, оцінку, корекцію оточуючими  індивідуальних якостей кожного члена групи, іншими словами, соціальну пробу, соціалізацію .

Коли група виступає із звітом про виконання завдання,  важливо, щоб у звіті були задіяні всі. Це дозволяє використовувати унікальні здібності всіх учасників майстер-класу, дає їм можливість самореалізуватися, що дозволяє врахувати і включити в роботу різні способи пізнання кожного педагога.

Афішування - це представлення результатів діяльності керівника та учасників майстер-класу  (текстів, малюнків, схем, проектів та ін ).

Розрив. Найближче відображають зміст цього поняття слова "розуміння ". Розуміння різне : себе, інших, прийому, методу, технології. Розрив - це внутрішнє усвідомлення учасником майстер-класу неповноти або невідповідності старого знання новому, внутрішній емоційний конфлікт, що спонукає до заглиблення в проблему, до пошуку відповіді, до звірки нового знання з інформаційним джерелом. Це те, що в інших формах трансляції педагогічного досвіду пропонується вчителю, а тут він запитує сам, шукає самостійно, іноді за допомогою керівника, колеги чи  учасника майстер -класу. Такий  процес можна спостерігати, наприклад,  в лабораторіях вченого, дослідника, коли тривалий пошук приводить його не тільки до накопичення інформації щодо досліджуваного питання, а й до іншого розуміння, а часом і до розриву зі старою теорією, старим обгрунтуванням.

Рефлексія - останній і обов'язковий етап - відображення почуттів, відчуттів, що виникли в учасників в ході майстер -класу. Це багатющий матеріал для рефлексії самого педагога, який проводить майстер-клас, для удосконалення ним конструкції майстер-класу, для подальшої роботи.

У формі майстер- класу можна продемонструвати :• програму (складний, довготривалий шлях);

• окремі форми роботи, які використовує у своїй діяльності педагог;

• методи роботи;

• інноваційні моменти діяльності;

Форми:Лекція .Практичне заняття.

Інтегроване заняття ( лекційно- практичне ) .

При підготовці та проведенні майстер-класу важливо не тільки дотримуватися вищеописаного алгоритму, але і правильно визначити власну позицію педагога, який проводить майстер-клас.

Позиція керівника майстер-класу - це, перш за все, позиція консультанта і радника, що допомагає організувати навчальну роботу, осмислити наявність просування в освоєнні способів діяльності.

Проводячи майстер- клас, керівник  ніколи не повинен прагнути просто передати знання. Він повинен намагатися задіяти учасників у процес, зробити їх активними, розбудити в них те, що приховано навіть для них самих, зрозуміти і усунути те, що їм заважає у саморозвитку. Всі завдання керівника і його дії потрібно спрямувати на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони проявили себе як творці.

Керівник майстер-класу має створити атмосферу відкритості, доброзичливості, співтворчості у спілкуванні. Працючи разом з усіма, він також повинен стати  учасником майстер-класу в пошуку знань і способів діяльності.

Керівник майстер-класу повинен виключити офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу,  а  через соціалізацію, афішування робіт дати можливість педагогу самому оцінити та під корегувати свою роботу.

У взаємовідносинах з колегами він повинен застосовувати певний стиль, проявляючи свої особистісні якості: комунікативність, загальнокультурний розвиток, інтелігентність, погляди, переконання, світогляд, характер, волю, темперамент .

Авторські технології, які презентують у рамках майстер-класу, не мають властивість фотографічної відтворюваності; проте кожна з них несе ідейний заряд, володіє безліччю відтворюваних деталей, прийомів, елементів вчительського майстерності. Кожна інфраструктура авторської технології дуже важко фіксується на папері, але вона передається шляхом прикладу, наслідування через:

- Мову і голос (тон, сила, виразність, дикція, інтонація, техніка мови );

- Міміку і жести, управління емоціями , читання емоційного стану на обличчі; пантомимику ( постава, вміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою учасників);

- Вміння зосередитися на предметі розмови, володіння мнемотехнікою, аутогенним тренуванням, відсутність скутості;

- Мистецтво спілкування: психологічна вибірковість, здатність до педагогічної уваги, емпатія;

- Педагогічну імпровізацію: вміння працювати за планом " в голові", залучати особистий досвід, керувати незапланованими ситуаціями;

- Психологічну пильність, вміння обчислювати " геніїв " і підтримувати " відстаючих ";

- Комунікативну культуру, вміння вести діалог, дискусію;

- Відчуття часу. Критерії якості підготовки та проведення майстер-класу

Презентабельність.  Виразність інноваційної ідеї, рівень її представлення, культура презентації ідеї, популярність ідеї в педагогіці, методиці та практиці освіти.

 Ексклюзивність. Яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідеї). Вибір, повнота і оригінальність розв'язання  інноваційних ідей.

Прогресивність. Актуальність і науковість змісту і прийомів навчання, наявність нових ідей, що виходять за рамки стандарту та відповідають тенденціям сучасної освіти та методики навчання предмета; здатність не тільки до методичного, але і до наукового узагальнення досвіду.

Мотивованість. Наявність прийомів і умов мотивації, включення кожного в активну творчу діяльність по створенню нового продукту діяльності на занятті.

Оптимальність. Достатність використовуваних засобів на занятті, їх поєднання, зв'язок з метою і результатом ( проміжним і кінцевим ).

Ефективність. Результативність, отримана для кожного учасника майстер -класу. Який ефект розвитку? Що це дає конкретно учасникам? Уміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності.

Технологічність. Чіткий алгоритм заняття ( фази, етапи, процедури), наявність оригінальних прийомів актуалізації, проблематизації ( " розриву " ), прийомів пошуку і відкриття, подиву, рефлексії                  ( самоаналізу, самокорекції ).

Артистичність. Піднесений стиль, педагогічна хоризма, здатність до імпровізації, ступінь впливу на аудиторію, ступінь готовності до поширення і популяризації свого досвіду.Загальна культура. Ерудиція, нестандартність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації свого досвіду.Використання даних методичних рекомендацій дозволить забезпечити якісну підготовку та ефективне проведення майстер -класів в рамках поширення педагогічногодосвідупрацівників освітньої системи .

Майстер-клас — форма передачі досвіду, майстерності шляхом показу прийомів роботи.  Створюється, як правило, на базі досвіду пе­дагога, що має вищу кваліфікаційну категорію чи звання «учитель-методист» або є переможцем конкурсу «Учитель року».Мета діяльності майстер-класу — удосконалення наукової, освітньої, професійної підготовки педагогічних працівників, практичного індивідуального володіння уміннями та навичками навчання і виховання.

Основне завдання майстер-класу — сприяння розвитку педагогічної творчості, передача авторського досвіду з метою удосконалення навчально-виховного процесу, робота з молодими та малодосвідченими педагогами.

До майстер-класу зараховуються педагоги, які бажають ознайомитись із досвідом роботи вчителя-керівника, запозичити кращі ідеї, надбання колеги щодо навчальної діяльності.Робота майстер-класу організовується згідно з планом роботи на рік, затвердженим методичною радою МК, при наявності одного і більше учасників. Засідання проводяться один раз на місяць. Заступник директора з НВР сприяє створенню умов для проведення вчителем майстер-класу, його роботі з молодими і малодосвідченими педагогами, а також контролює відвідування, аналізує ефективність та результати занять.

 

Удосконалення форм і методів роботи з педагогічними кадрами в рамках майстер-класів.

Організовуючи навчання педагогічних кадрів на основі конкретного перспективного досвіду в рамках майстер-класу, варто використати запропонований американським дослідником Д.Колбом цикл, що складається з таких частин:

Презентація основних ідей

Аналіз

Вивчення

Моделювання

Презентація власного досвіду

Семінар-практикум

Вироблення власної програми  використання досвіду

На першому занятті майстер-класу необхідно:

• ознайомити слухачів з метою, завданнями, змістом (планом) його роботи;

• презентувати досвід керівника майстер-класу, обґрунтувавши його провідні ідеї, перспективні педагогічні технології;

• запропонувати відкритий урок, виховний захід;

• обговорити відвідані заходи;

• зробити огляд літератури з проблеми досвіду;

• ознайомити з портфоліо педагога-майстра;

• визначити домашні завдання слухачам.

На наступних заняттях мають розкриватись окремі аспекти творчої лабораторії вчителя-майстра шляхом проведення лекцій, семінарів, тренінгів, захисту моделей та ін.

О.В.Половенко у методичному посібнику “Оптимальна модель методичної роботи в школі” зазначає, що технологія проведення заняття майстер-класу може включати такі етапи:

1. Повідомлення теми і мети.

2. Представлення керівником власної педагогічної системи з даної теми.

3.Презентація ілюстративно-методичних матеріалів, які розкривають практичні напрацювання.

4. Коментований показ методів, прийомів роботи (моделювання, фрагмент відеозапису, уроки-імпровізації, відкриті уроки, позакласні заходи), які розкривають технологію педагогічної системи керівника майстер-класу.

5. Проведення самоаналізу уроку чи позакласного заходу.

6. Запитання слухачів керівнику майстер-класу з опрацьованої теми заняття.

7. Самостійна робота слухачів з розробки моделі уроку, позакласного заходу із застосуванням продемонстрованих керівником педагогічних технологій, форм і методів роботи.

8. Захист розроблених проектів, моделей.

9. Заключне слово керівника майстер-класу.

При проведенні занять майстер-класу у формі семінару рекомендовано використати поради авторів посібника “Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами” А.М.Єрмоли та О.М.Василенко, які розкривають технологію підготовки і проведення різних типів семінарів, їх структуру залежно від визначеної мети і змісту, зокрема:

• вступного семінару;

• оглядового семінару;

• семінару – розгорнутої бесіди;

• семінару – доповіді;

• семінару – диспуту;

• проблемного семінару;

• семінару – виставки ідей;

• семінару контрольних запитань;

• семінару – професійної дискусії;

• семінару – ділової гри;

• семінару – конференції;

• семінару – практикуму;

• комплексного семінару та інших.

Творчу дискусію можна розглядати як стимулюючий засіб діяльності слухачів майстер-класу, за допомогою якого відбувається зацікавлене обговорення актуальної проблеми і колективний пошук оптимальних, розрахованих на перспективу педагогічних рішень.

Дискусія вимагає серйозної підготовки, яка включає:

• вибір проблеми;

• визначення мети колективного пошуку;

• вибір лідерів;

• створення ініціативних груп з метою вироблення колективної думки;

• опрацювання програми і методики проведення мікродосліджень;

• створення групи експертів;

• оформлення аудиторії;

• складання загальної схеми дискусії;

• проведення дискусії;

• підбиття підсумків.

Досить ефективно в багатьох школах заняття майстер-класів проходять у формі педагогічних десантів, методичних днів, методичних тижнів. Дані форми методичної роботи сприяють стимулюванню педагогів школи до підвищення рівня професійної компетентності, розвитку їх педагогічної майстерності.

У рамках проведення методичних днів, тижнів педколектив має змогу ознайомитися з роботою своїх колег, з їх «творчою спадщиною», надбаннями і знахідками з вирішення окремих проблем.

Вважається доцільним у ході методичних тижнів при проведенні відкритих уроків чи позакласних заходів обов’язково проводити їх глибокий методичний аналіз та самоаналіз. Завершити методичний тиждень можна днем молодого спеціаліста.

Доцільно започаткувати проведення педагогічних десантів. Мета їх проведення – надання методичної допомоги вчителям найбільш віддалених шкіл (якщо мова йде про сільську місцевість).

До участі в їх проведенні запрошуються вчителі-методисти, старші вчителі, переможці та лауреати обласних та районних етапів Всеукраїнського конкурсу „Учитель року”.

Цікавою і ефективною формою обміну досвіду, практичного навчання вчителів є тижні педагогічної майстерності.

У більшості шкіл вони проходять у жовтні – листопаді, про свою роботу звітують досвідчені вчителі. План тижня включає представлення творчої лабораторії вчителя, проведення відкритих уроків, позакласних заходів, демонстрування методичного дидактичного матеріалу, конференції, творчі звіти, творчі зустрічі, методичні фестивалі, ярмарки педагогічних ідей тощо.

Інформувати педколективи про досягнення педагогічної науки, ППД, окремі творчі знахідки своїх колег допомагають методичні бюлетені.

Вони бувають тематичні (присвячені певній одній проблемі), оглядові (розкривається зміст однієї з проблем, актуальної для вчителів школи). Зокрема, наведемо для прикладу окремі теми, які є традиційними для шкіл.

«Увага, цікавий досвід»;

«Чого навчатися у своїх колег?»;

«Є ідея»;

«Запрошуємо до розмови»;

«Радимо застосувати в своїй практичній діяльності»;

«Творчість вчителя на уроці».

Посилення інноваційного потенціалу науково-методичної роботи потребує нестандартної організації структури методичної роботи для забезпечення оптимального результату окреслених школами завдань.

У зв’язку з цим поширення набувають такі нетрадиційні форми:

Методичний фестиваль – багатопланова разова форма пропаганди ППД, яка ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок.

Аукціон – форма творчого «продажу» – «купівлі» певних ідей, думок, винаходів.

Методичний турнір – форма методичної роботи, яка спрямована на пошук, розвиток, підтримку нових ідей, шляхів вирішення актуальних проблем розвитку освіти.

Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку, пропаганду ППД вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації навчально-виховної та методичної роботи в закладах освіти.

Ярмарок педагогічних ідей – форма роботи, основним призначенням якої є громадський огляд та оцінка методичних здобутків.

Авторська школа яка створюються при майстрах педагогічної праці.

Педагогічний КВК – активна форма забезпечення взаємодії педагогів у процесі спілкування в різних умовах роботи.

Педагогічна олімпіада – ефективна форма захисту педагогами науково-методичних проблем, над вирішенням яких вони працювали впродовж останніх років.

Конкурс педагогічної майстерності – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду педагогічних працівників.

Методична сесія – форма методичної роботи, яка забезпечує особистісно орієнтований підхід до навчання вчителів, спрямована на розвиток науково-методичного забезпечення освітнього процесу, інноваційної діяльності педагогів.

Клуб – форма методичної роботи, яка об’єднує педагогів для спільної діяльності щодо підвищення свого професійного рівня, розвитку талантів, індивідуальних можливостей, забезпечення умов для їх самореалізації.

Тренінг – ефективна форма опанування знаннями, інструмент для формування вмінь і навичок, збагачення досвіду.

Педагогічні ігри – активні форми вільного професійного самовияву педагогів, що реалізуються шляхом розігрування педагогічних ситуацій, наближених до реальних.

Впровадження вищезазначених форм дозволяє поглибити психолого-педагогічні та методичні знання, вдосконалити й підвищити професійну майстерність вчителя, а також активізувати творчий потенціал кожного вчителя, створити умови для самореалізації особистості.

Важливою формою підвищення науково-методичного фахового рівня вчителя є самоосвіта. 

Педагогічна самоосвіта – це цілеспрямована і планомірна, безперервна і усвідомлена самостійна робота вчителя, спрямована на підвищення своєї професійної кваліфікації на протязі всієї його практичної педагогічної діяльності.
Самоосвіта включає удосконалення як теоретичної так і практичної підготовки.
Самоосвіта здійснюється за такими основними напрямками:

удосконалення науково-теоретичної підготовки з фаху;

підвищення методичної майстерності;

психолого-педагогічна підготовка;

поглиблення знань з теорії і практики виховання учнів;

загальнокультурний розвиток.

Умови успішної самоосвітньої роботи вчителя:

раціональне використання робочого часу вчителя;

виділення вільного дня для самоосвітньої діяльності;

створення здорового психолого-педагогічного клімату в колективі;

упорядкуваннягромадських доручень;

стимулювання праці;

забезпечення необхідною науково-методичною літературою, педагогічно-психологічною, педагогічною, фаховою періодичною пресою;

проведення методичних заходів з питань організації самоосвіти, основне завдання яких - навчити вчителя сільської школи не лише самостійно здобувати інформацію, а й вільно, самостійно орієнтуватися в її потоці, ефективно і творчо, результативно використовувати в своїй педагогічній діяльності;

ефективне, систематичне управління процесом самоосвіти вчителя.

Основні етапи самоосвіти.

Організаційний. Визначається тема чи декілька тем, мета, зміст і об’єм, форми самоосвітньої роботи. На цьому етапі доцільно вчителю  провести само діагностику власної пізнавальної потреби розширення, поглиблення, додавання деякої сукупності знань, необхідної для педагогічної діяльності, визначення власних інтелектуальних, особистісних можливостей.

Удосконалення теоретичної підготовки з даної проблеми (чи проблем): самостійна робота з літературними джерелами, вивчення досягнень науки, ППД тощо.

Впровадження в практику здобутих знань. Добір, аналіз, перевірка нових форм, методів, прийомів роботи.

Теоретичне осмислення, аналіз, узагальнення, систематизація нових форм та методів навчально-виховної діяльності. Активна участь у роботі методичних формувань: (виступи, творчі звіти з проблем, які досліджуються в ході самоосвіти, взаємовідвідування уроків (позакласних заходів), конференціях, педагогічних читаннях, тренінгах, диспутах та інших).

Самоаналіз своєї самоосвітньої діяльності, підбиття підсумків самоосвітньої роботи над визначеними проблемами. Узагальнення результатів самоосвіти (підготовка реферату, виступ на засіданні методичного формування). 

Тема уроку: «Вплив світла на колір.

Майстер клас. Флористика». 5 клас

                                                                                           Мета уроку: сформувати уявлення в учнів про значення кольору, кольорової гами у живопису,дати загальне поняття про силу та характер освітлення, вчити спостерігати вплив світла на зміну кольорів, формувати вміння передавати колір природних форм відповідно до змін часу доби та пори року,закріпити поняття лінійно-повітряної перспективи;

розвивати вміння характеризувати твори живопису, їх колорит; передавати настрій, стан природи засобами живопису, зорову пам’ять, удосконалювати навички і вміння працювати в техніці живопису, світлочутливість, спостережливість, творче мислення;

виховувати любов до рідного краю, до природи, вміння цінувати прекрасне, внутрішню потребу берегти природну красу.

Тип уроку: комбінований

Техніка виконання: живопис (гуаш, акварель)

Методи навчання: інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний), проблемно-пошуковий, аналітико-формотворчий інтеграційний, діяльнісний.

Терміни і поняття: світло, колір, контраст, нюанс.

Обладнання: для вчителя —  мольберт, комп’ютер, мультимедійна система.

для учнів — альбом, простий олівець, гумка, акварельні чи гуашеві фарби, пензлі, палітра, склянка з водою.

Візуальний ряд: колірний спектр,картини вчителя.

Літературний ряд: вірші «Квіти»

Музичний ряд: музичні композиції Поль Маріа.

Міжпредметні зв’язки – література, музичне мистецтво, екологія.

 

                                               План уроку

І.  Організація класу (1-2 хв)

ІІ. Повідомлення теми уроку (1 хв.)

ІІІ.  Актуалізація опорних знань.

       Бесіда: (3- 4 хв.)

ІV. Мотивація навчальної діяльності. (1 хв.)

V. Вивчення нового матеріалу (10 хв.)

VІ. Фізкультхвилинка.(1 хв)

VІІ.  Практична робота (22 хв.)

Виконання замальовки з натури «Квіти у вазі».

 VІІІ. Підсумок уроку (4 хв)(демонстрація закінчених творчих робіт учнів з подальшим аналізом кращих досягнень та допущених помилок)

  ІХ. Домашнє завдання. (1. хв..)

 

Хід уроку

І.  Організація класу. Створення емоційної атмосфери.

ІІ.  Актуалізація опорних знань.

•              Пригадайте основні виражальні засоби живопису.

•              Яке значення має колір у живопису? Що таке колірний спектр?

•              Які це ахроматичні кольори?

У чому полягає різниця між тоном та відтінком?

Назвіть основні кольори.

ІІІ.   Мотивація навчальної діяльності.   Вчитель зачитує вірш

Квіти. Надія КрасоткінаКвіти, квіти... Чарівні квіти,
Кольорові, великі й малі...
Ви умієте душу зігріти,
Бо й самі ви — душа землі.

 Квіти

Які дивовижні ці квіти,
У кожній чарівність своя.
Всі різні, та й що говорити —
У квіти закохана я.

Дивитись годинами можна
На ніжні пелюстки в росі.
Дивує і радує кожна,
А щастя дарують усі.

 Квіти

А у мене проліски під вікном цвітуть.
І тюльпани радісно потім проростуть.
Ось нарциси гордо вже вилізли з землі.
Щастя всім приносять квіточки малі.

 Барвінок

Недавно ще гула метелиця,
Кругом лежав біленький сніг.
А вже барвінку листя стелеться
Зеленим килимом до ніг.
Воно під снігом і під кригою
Всю зиму зелень берегло.
І перше стрілося з відлигою,
Зустріло сонечко й тепло.
Як з перемогою та славою
Весна з’являється на світ,
То квітне радістю ласкавою
Барвіночку синенький цвіт.

 Весняні квіти

Серед снігів біліють квіти…
Яка краса! Яка відвага!
Це до життя одвічна тяга.
Усе живе так хоче жити!

 Весняні квіти

Он пролісок, як клаптик неба,
Росте на вітрові такому.
Йому тепла і сонця треба,
І ґрунт, щоб втриматись на ньому.

 Весняні квіти

Ще на деревах голі віти,
Холодний вітер допікає.
Та зацвіли весняні квіти,
Над ними бджілонька літає.
А квіти ніжні і тендітні,
Як дотик ручок немовляти.
Біленькі, жовті і блакитні…
Вони прийшли весну вітати.

 Хризантеми

Хризантеми нас цвітом чарують.
Пізня осінь прийшла до вікна.
В холоди квіти радість дарують.
Десь дівається думка сумна.
Промінь сонця фарбує довкілля,
В небі синьому хмарки пливуть.
Почорніло й померзло все зілля...
Хризантеми ж, мов зорі цвітуть.
Не страшні хризантемам погрози,
Сива паморозь, вітру дуття.
Не прийшли ще скрипучі морози,
Що у квіт забирають життя.

 

Любі діти, сьогодні на уроці ми продовжуємо знайомитися з живописом і мова піде про особливості кольорового вирішення натюрморту з квітами. Ми з’ясуємо, що означають поняття «контраст», «нюанс», «ритм». І проведемо майстер клас на тему «Піони».

V.  Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя:

Колорит у живописі - це певне поєднання кольорів, які гармонізують між собою - і які мають єдність. 

У тональному малюнку все зрозуміло. Світло світле, тінь – темна. У кольорі ж все інакше: світло – світле і тепле, Тінь – темна і холодна. Таким чином змінюється не лише якість тону, а й якість кольору. Наприклад червоний та жовтий – теплі кольори, тому тінь на них буде темніша і холодніша ( в локальний колір додається синій), синій колір – холодний, тінь буде темнішою і теплішою (в локальний колір додається червоний).

Рефлекс – у живописі результат відбиття предметом кольору іншого предмета, який змінює колір першого й надає йому свого відтінку. Термін “рефлекс” застосовується як до самої натури, так і до її зображення. Тонке й точне відтворення рефлексу сприяє переданню об’єму, багатства кольорів і відтінків зображуваної натури в їхньому складному взаємозв’язку. Найвиразніші рефлекси можна спостерігати на білих, світло-сірих предметах; менш помітні – на кольорових. Чим гладкіша поверхня предметів, тим більше на ній рефлексів.

Контраст – міра виявлення об’єкта на якомусь тлі. Правильний розрахунок контрасту необхідний для отримання гармонійного розподілу яскравості. Це дуже важливо, оскільки баланс яскравостей справляє сильний вплив на сприйняття освітлюваного об'єкта.

Нюанс – відтінок, ледь помітний перехід від одного кольору до іншого

Приступаючи до колористичного рішення твору, слід також враховувати, кожен колір у творі не існує ізольовано. Він діє на глядача разом з кольорами,  що його оточують.

Окрім колориту не слід забувати і про інші аспекти побудови зображення:

Ритм – це чергування яких-небудь елементів в певній послідовності.

Поміркуйте, де можуть мати місце ритмічні повторення у нашому малюнку? (квіти у суцвітті).

Композиційне вирішення.

Пригадайте основні принципи побудови композиції. На що слід звертати увагу, починаючи роботу над малюнком?

Центр композиції включає сюжетну зав'язку, основну дію і головних дійових осіб. Композиційний центр повинен, в першу чергу, привертати увагу. Центр виділяється освітленістю, кольором, укрупненням зображення, контрастами і іншими засобами.

VІ.Фізкультхвилинка.

VІІ.   Майстер клас. Практична робота.

Виконання живописної композиції – «Піони».

            1.Визначтеся з композицією малюнка.

            2Виконайте попередній начерк.

           4.Виконайте живописне тло композиції.

 5.На палітрі підберіть необхідні колірні співвідношення.

 6.Виконайте зображення в кольорі.

7.Деталізуйте композицію.

Створюємо художній задум, продумуємо композиційне рішення. Визначаємося з кольоровою гамою. Основним є характер, силует предметів, їх ритм, пропорції колірних плям, колорит.

Виконувати роботу будемо гуашшю, можна також використовувати акварель. Пріорітетніше використовувати гуаш, оскільки вона має кращу покривну здатність.

Вчитель демонструє майстер клас, робота учнів над композицією. Робота супроводжується музикою Поль Мариа.

 

VІІІ.  Підсумок уроку.

Демонстрація закінчених робіт учнів. Обговорення, виявлення кращих колірних рішень та допущених помилок.

Обмін враженнями від уроку: Яке значення має світло та колір у натюрморті?

Що учні запам’ятали про кольори?

 

ІХ.Домашнє завдання.

Випереджаюче завдання до наступного уроку: зробіть спостереження як змінюються забарвлення предметів з їх віддаленням від спостерігача (у природі, на картинах).

Майстер-клас. Зображення осіннього листа

Автор Мерцалова Світлана Володимирівна, вчитель образотворчого мистецтва МБОУ "ЗОШ № 48" міста Курська

Тема уроку «Різноманіття колірної палітри осінньої природи і три основних кольори фарб . Зображення осіннього листа»

2 клас

Мета. Цей майстер-клас призначений для формування у учнів 2-х класів умінь самостійно або з частковою допомогою вчителя виконувати зображення будь-якої форми осіннього листя і передавати їх певну забарвлення .

Завдання майстер-класу: навчальні: вчити

- правилами зображення деяких рослинних форм навколишнього світу, що мають рівні половини;

- оволодівати первинними мальовничими навичками; змішувати фарби для отримання потрібного кольору, користуючись трьома основними кольорами і їх поєднаннями;

- вміння аналізувати свої роботи з естетичної і моральної точки зору.

розвиваючі: розвивати

- уявлення про поняття «симетрія»;

- увага, спостережливість по відношенню до колірних поєднань в природі.

виховні: виховувати

- взаємоповага, любов до праці;

- терпіння, акуратність, трудову дисципліну.

Основні поняття: симетрія, живопис по-мокрому, основні кольори, додаткові кольори, тон кольору, кольорова палітра, різноманіття, природа.

Міжпредметні зв'язки: література, музика.

Ресурси.

Для вчителя: презентація за темою «Зображення осіннього листа», крейда, дошка, олівець, фарби, кисті, серветка, вода, папір, палітра .

Для учнів: папір, олівець, гумка, фарби, кисті, серветка, вода, палітра.

Урок по зображенню осіннього листа

1. Організаційна частина.

Для визначення теми і завдання уроку пропоную які навчаються розгадати загадки. Відповіді учнів супроводжую показом слайдів про осінь, про різний стан природи в осінню негоду чи в погожі дні, слайди із зображенням осіннього листя.

Порожні поля,

Мокне земля,

Дощ поливає.

Коли це буває?

(восени)

 

Жовтою фарбою фарбую я

Поле, ліс, долини.

І люблю я шум дощу,

Назви-но ти мене!

(осінь )

 

Дерева своє вбрання міняють,

Листочки потихеньку втрачають.

Зрозуміло всім, як двічі два -

Прийшла ...

(осіння пора )

 

Гілки в парку шелестять,

Скидають своє вбрання.

Він у дуба і берізки

Барвистий, яскравий, помітний.

(Листопад)

 

Рудий Єгорка

Впав на озерце,

Сам не потонув

І води не сколихнув.

(осінній лист)

2. Мотивація і цілепокладання.

Переглянувши, навіть така незначна кількість слайдів, стає очевидним: чому осінь в різні часи надихала письменників, поетів, музикантів і, звичайно, художників на створення прекрасних творів, що передають різноманіття кольорів осінньої палітри. Гарна природа в цей час року: і небо, і ліс, як єдине ціле, і відображення лісу у воді, і кожне дерево окремо неповторно і прекрасно, і земля вистелена килимом з багатьох різних - різних листя, і кожен аркуш з будь-якого дерева цікавий і хороший по - своєму. Так і хочеться закарбувати цю красу. Формулюємо першу частину теми.

Природа. У побуті слово «природа» часто вживається в значенні природне середовище проживання (все, що не створено людиною).

Палітра кольорів (палітра кольору) - фіксований набір (діапазон) кольорів і відтінків.

Різноманіття - різноманіття, велика кількість чого-небудь різного.

Розглянемо окремі листки. Ми спостерігаємо різницю між листям за формою і забарвленням, але між листям різних дерев, є щось загальне. І це загальне є однаковість половин листа якогось дерева щодо уявної лінії, що ділить аркуш на дві частини, і проходить уздовж черешка-стебла. Половини аркуша однакові і симетричні. В даний момент ми спостерігаємо прояв симетрії в природі на прикладі листка дерева.

 

Симетрія, двостороння симетрія означає, що права і ліва сторона щодо будь-якої площини виглядають однаково (вісь симетрії, центрова лінія, симетричні половини).

Кожен лист дерева має певну форму і відповідно будова. Ми не будемо сьогодні зображати дерево, а якщо не дерево, що ж тоді... Звісно, лист і... лист красивою, не простий форми, наповнений різними колірними плямами...правильно, це лист клена. Звучить назва другої частини теми заняття.

 

Розглянемо лист клена. Він має складну форму, але якщо слідувати в зображенні певних правил, вигляд кленового листа буде не складно передати. Лист має середню уявну лінію, вона проходить посередині пластини листа і переходить в черешок. І є уявна точка в місці закінчення пластини листа і почала черешка, з якої виходять найбільш проявляються жилки, що розташовуються праворуч і ліворуч від осі симетрії листа однаково. Ось так.

 

3. Актуалізація опорних знань і способів дій.

Скористаємося цим фактом у зображенні листа. І так, перше, що робимо - це проводимо простим олівцем по центру формату вертикальну лінію, яка буде середньою лінією листка дерева. Далі зазначаємо на заданій лінії точку сходження ребер і намічаємо прожилки, розташовані симетрично щодо центровій лінії. Ось так.

 

Далі навколо прожилок намічаємо лінії за формою нагадують корону, що складається з трьох загострених елементів, плавно через дуги з'єднуюПотім корони і стрілки поступово з'єднуємо між собою плавними глибокими дугами, домальовували різні лінії, що передають формі листа дерева закінчений вигляд і в цілому начерк для роботи фарбами готовий.

Майстер-клас. Мозаїчне малювання. Орнамент у колі «Птах щастя»

Автор: Рудакова Ірина Олександрівна, вчитель початкових класів, МБОУ ЗОШ №62, міста Нижнього Новгорода

Майстер-клас розрахований на вчителів початкових класів, педагогів додаткової освіти, учнів 3-4 класів початкової школи.

Призначення: прикраса інтер'єру.

Мета: познайомити учнів з технікою виконання мозаїчного малювання.

Завдання:

1. Розширення кругозору учнів через отримання нових відомостей про Японію, про традиційних японських мистецтв, про техніку мозаїчного малювання.

2. Розвиток естетичного смаку, вміння бачити красу навколишнього світу.

3. Виховання шанобливого трепетного ставлення до образотворчого мистецтва, як до великого надбання людства.

4. Прищеплення інтересу до творчої діяльності.

5. Виховання вольових якостей особистості: посидючості, зібраності, уважності, старанності, акуратності.

Хід майстер-класу:

Сьогодні ми здійснимо подорож в одну дивовижну країну. Здогадайтеся за описом, куди ми вирушимо:

- Це держава розташувалося на численних островах.

- Його називають країною вранішнього сонця.

- Тут зародилася стародавня цивілізація.

- Ця країна є батьківщиною багатьох мистецтв: орігамі, ікебана, бонсай, ошибана.

- Його символом є квітуча сакура.

- Відоме на весь світ національне блюдо - суші.

Що ж це за країна? (Японія)

Сьогодні ми намалюємо японський орнамент у колі. Дуже часто для своїх орнаментів японські художники використовують символи, які, на їхню думку, володіють магічною силою, впливають на долю людини. Символічними для японців є багато рослини і тварини. Наприклад, бамбук символізує стійкість і мужність, метелик - щастя, Квітуча сакура - початок нового року, все чисте і ніжне.

У нашому орнаменті ми використовуємо зображення журавля, який для японців є символом успіху і довгого життя.

Послухайте історію, яка сталася в Японії в роки Другої світової війни.

У самому кінці війни 6 серпня 1945 року на японське місто Хіросіма була скинута атомна бомба. Сотні тисяч залишилися в живих людей захворіли страшною променевою хворобою. У їх числі опинилася і чотирирічна дівчинка Садако Сасакі. Вона дуже хотіла вижити і поправитися, тому стала складати з паперу журавликів, сподіваючись на те, що вони допоможуть їй. Дівчинка встигла зробити тільки 643 журавлика, останнього вона склала, вже втративши зір. Залишилися до тисячі 357 журавликів склали діти з класу, в якому навчалася Садако. Дива не сталося, Садако не стало, але віра в журавликів допомогла їй в останні дні життя.

Подивіться, як зображували журавлика японські художники:

Виконуючи орнамент у колі, ви сьогодні теж спробуєте використовувати зображення журавлика. Для виконання роботи ми використовуємо нетрадиційну техніку малювання - мозаїчне малювання. Намальований нами малюнок буде схожий на зібрану з шматочків мозаїку. Він має бути яскравим, барвистим, тому для роботи потрібно вибирати яскраві матеріали: фломастери, фарби, маркери.

Виконання роботи:

Сьогодні нам знадобляться: коло з білою щільною папери, трафарет - журавель, акварельні фарби, вода, пензлики №2 - 4, простий олівець.

Для роботи можуть стати в нагоді: ножиці, чорний фломастер або маркер.

 

За допомогою трафарету простим олівцем переносимо зображення журавля на одну половину кола.

Переносимо зображення журавля на другу половину кола. Зверніть увагу, крильця журавлів повинні співробітничати.

Перевіримо результат.

Зображення кожного журавлика розіб'ємо на частини так, щоб проглядалися крила, тіло, хвіст, шия і голова. При цьому не забуваємо зберігати симетрію орнаменту. Виконувати цей етап роботи можна двома способами.

 

Спосіб 1.

Якщо у вас хороший окомір, то зробити це можна від руки на око. Перевірте результат.

Спосіб 2.

Можна скористатися трафаретом. Для цього розмічаємо з виворітного боку трафарету частини.

Ножицями розрізаємо трафарет на частини. Перевіримо результат.

За допомогою трафарету та олівця розбиваємо зображення журавлів на частини. Отримуємо той самий результат, як і в першому випадку.

Починаємо замальовувати частини мозаїки. Спочатку працюємо жовтою фарбою. Зверніть увагу на те, що кольори повинні виходити соковитими, яскравими.

Зафарбовуємо частини мозаїки помаранчевою фарбою.

Працюємо червоною фарбою.

Працюємо коричневою фарбою.

Працюємо синьою фарбою.

Працюємо чорною фарбою.

Чорним фломастером (маркером) або чорною фарбою промальовуємо контури журавликів, очі, дзьоб.

Малюнок «Танцююча дівчинка» виконаний в техніці мозаїчного малювання. Всі елементи малюнка розбиті на частини довільно.

Бажаю успіху в роботі.

 

Значення   майстер- класів у сучасному  навчанні.

 

 

 

В якості універсальної робочої схеми можна запропонувати як мінімум чотирьох ланкову модель опрацювання професійного досвіду вчителя в майстер-класі:

  • рівень частково-предметних технологій, системи технологічних дій, пов’язаних із засвоєнням дітьми спеціально-профільних навчальних компетентностей із даного предмета;

  • рівень загальнометодичного порядку. Він більш широкий та об’ємний, що допускає перенос напрацьованих учителем-майстром технологічних моделей і на сферу інших навчальних предметів, предметних галузей, реалізованих у даній освітній установі;

  • рівень психологічний, що забезпечує педагогічну результативність за рахунок залучення в навчальний процес тих чи інших індивідуально-психологічних структур дитини, у процес створення мотиваційно-запитного освітньо-виховного простору, який організується вчителем;

  • рівень власне педагогічний, що задає свою особливу логіку вибудовування професійних педагогічних дій учителя, і вже цим, власне кажучи, пояснюється багато й багато чого в результатах, яких досягає педагог-майстер.

Звичайно, значна кількість практичних досягнень учителів-інноваторів захоплюють усі перераховані рівні. Проте поелементний аналіз досвіду, що представляється, за даною універсальною схемою створює умови для послідовного розбору досвіду, не руйнуючи його цілісності й у той же час дозволяючи проникнути в його сутнісне «ядро», у розуміння індивідуального стилю професійної діяльності педагога. Сказане ставить реальну практичну задачу для тих, хто готується до майстер-класу, - знайти адекватні форми та способи представлення свого досвіду. Тут і письмові теоретико-методичні розробки, з якими учасники майстер-класу можуть познайомитися заздалегідь, і різноманітні методичні ілюстрації у вигляді схем, таблиць, моделей, нарешті, у вигляді ескізних відео-замальовок принципово важливих фрагментів уроків, факультативів.

На завершення ще одне важливе зауваження про методику підготовки та проведення майстер-класу. Представлення досвіду на майстер-класі буде однобічним і неповним, якщо не оглянути результати педагогічного досвіду в широко зорієнтованому контексті, не спробувати дати розгорнуту панораму різноманітних думок і його оцінок. Тут важливі і думка випускників, і погляд батьків, і вчителів-колег.

Така розмаїтість створить саме те проблемно-дискусійне поле, яке, будучи звільнене від однозначності думок і тлумачень організаторів майстер-класу, створить досить бажану атмосферу відкритості думок, багатопрофільності оцінок, багаторакурсності в розгляді й інтерпретації інноваційного досвіду, що представляється.

Форма роботи майстер-класу в найсильнішому ступені залежить від напрацьованого вчителем стилю своєї професійної діяльності, яка, в остаточному підсумку, й задає на майстер-класі споконвічну точку відліку в побудові загальної схеми проведення цього цікавого організаційно-педагогічного заходу. А ініціатива, бажання та прагнення педагога-майстра представити свій досвід у цій організаційно-педагогічній формі сторицею окупляться можливістю одержати такий необхідний будь-якому справжньому професіоналу матеріал для творчих роздумів, подальшого послідовного вибудовування свого поступального руху до висот справжнього педагогічного професіоналізму, активного сходження шляхом безперервного професійного росту та самовдосконалення.

 

Література

Пахомова О.М. Вивчення та узагальнення педагогічного досвіду. / / Методист. - 2005. - № 2.

Пахомова Є.М., Дуганова Л.П. Вчитель у професійному конкурсі: навчально-методичний посібник. - М.: АПКіППРО, 2006. - 168 с.

Селевко Г.К. Альтернативні педагогічні технології. - М.: НДІ шкільних технологій, 2005. - 224 с.

bottom of page