Опис досвіду

 

Вчителя образотворчого мистецтва Cвеської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. №2 «ліцей»

 

Прокопенко Надії Миколаївни

 

Тема проблеми: «РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ МАЙСТЕР- КЛАСІВ».

            Мета роботи над проблемою – Мета уроків образотворчого мистецтва учити дітей до спостереження за навколишньою дійсністю, розвивати найважливіше для художньої творчості – уміння бачити життя очима художника. Формування спостережливості, уваги до навколишньої дійсності освоєння художніх матеріалів - основні завдання уроку .Уроки образотворчого мистецтва повинні бути цікавими для дітей. На кожному уроці вчитель повинен вишукувати неординарні засоби і методи їх проведення.

      Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку для розв’язання проблем , тому науковці і педагоги – практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання. Глибокі та давні традиції має система освіти в організації навчально-виховного процесу, проте, поруч із традиційними формами та методами навчання кожен вчитель використовує нові сучасні  методики.
     Вважаю, що моє завдання, як вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, тому що воно закладене там природою. Тому своїм завданням вважаю - управляти процесами творчого пошуку учнів, йдучи від простого до складного: створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості дитини, розвиток його уяви, асоціативного мислення, здатності розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання. А єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є використання майстер - класів, які забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку творчої особистості. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини - основна мета, що покладена в основу майстер-класів. Саме тому працюю над на вирішенням  методичної проблеми  «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва шляхом використання  майстер - класів».
       Вважаю, що сучасному вчителеві необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою «міні-методику». У творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність. Такими способами розвитку пізнавальної активності учнів  є використання власних творчих робіт( як демонстраційний приклад), показ власних художніх технік виконання (наочно, під час майстер – класів) які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання. Впевнена, що гідний приклад  вчителя, (проведення майстер – класу), це основний засіб, що дозволяє   формувати та розвивати у учнів  компетентнісну продуктивну творчу діяльність. Під час проведення уроків широко використовую і  впроваджую в навчально -виховний процес передовий досвід Б.М. Неменського, який розробив оригінальну програму з образотворчого мистецтва, яка спрямована на те, щоб давати учням не окремі елементи художніх знань, умінь і навичок, а формувати уявлення про художню культуру народу, про місце мистецтва в житті суспільства і кожної окремої людини. Я теж вважаю, що  треба розглядати художні знання як частину художньої культури людини, як засіб формування духовної культури.

     Одним із можливих варіантів розв’язання проблеми може стати застосування нестандартних форм проведення уроків. Дидактики наголошують на її багатоваріантному характері, пропонують розрізняти типові уроки та специфічні форми їх проведення. Визнання свободи вчителя в доборі форми уроку (звичайно з огляду на його мету, зміст, вікові особливості учнів) стимулює широке використання відомих форм та пошук нових.  На думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум’янцевої, суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню ( Антипова О, Рум’янцева., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку //Рад. Школа. – 1991. – № 1. – С. 65 – 69).Л.Лухтай називає нестандартним уроком, який не викладається (повністю  або частково ) в межі виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи ( Лухтай Л. нестандартний урок // Початкова школа. – 1992. - № 3. – С. 31 – 35 ). 

     Використання  уроків на основі майстер – класів має певні переваги, оскільки вони дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незміненою структурою: опитування, пояснення, закріплення, домашнє завдання; сприяють підвищенню активності учнів, а отже – і ефективності уроку. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців,  майстер - класи створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливим у творчій роботі , бо дає можливість заощадити час на підготовку до уроку і «присвятити» більш необхідній  глибокій теоретичній та наочно-практичній основі.

Атмосфера творчості, акцентування особистісного, неповторного передумова для

розкриття духовного потенціалу, виховання справжньої творчої індивідуальності. З метою творчого розвитку  учнів  особливу увагу приділяю деференційованому навчанню та індивідуальній роботі з учнями, проводжу дослідницьку роботу (дослідження прийомів зображення). На основі підібраних методичних рекомендацій, щодо організації і проведення майстер-класів (додаток»№10) прагну, щоб діти виступали не байдужими споживачами готової інформації, а дослідниками, безпосередніми співтворцями уроків.

До кожної теми я добираю літературний,  музичний ряд, репродукції картин, слайди творів мистецтва, свої творчі роботи, найкращі роботи учнів попередніх років. Упевнена, якщо на уроці немає естетичної насолоди, то немає і художнього сприйняття, а є лише ознайомлення, спостереження.  Прагну розвивати в учнів естетичний смак, відчуття прекрасного, розумові та творчі здібності, уміння виконувати роботу самостійно,  прийти на допомогу іншому.

Розкритися дитячим талантам  дозволяють «майстер-класи», які постійно впроваджую в навчальний процес. Наприклад, у тематичних завданнях з образотворчого мистецтва: «Живопис» (4 клас), «Український орнамент» (6 клас), проект «Архітектура очима дітей» (7 клас). Така діяльність привчає дітей до творчої,  практичної, планової й систематичної роботи, виховує прагнення до створення чогось нового.

          Традиційним і характерним є те, що під час кожного уроку докладно демонструю конкретну художню техніку або прийом, показую варіативність підходів до втілення художнього задуму. Відтак учні, наслідуючи навчально-професійні дії вчителя, усвідомлено вдосконалюють свої навички та вміння, які поступово стають їхнім особистим художньо-творчим надбанням.

            Використання мультимедійних презентацій на уроках образотворчого мистецтва є доцільним на будь якому етапі уроку. На мою думку, основні тези і весь необхідний ілюстративний матеріал сприяють концетрації уваги учнів і активізації їх діяльності. На даний час мною створена низка компю`терних презентацій до різних тем програмового матеріалу: «Жанри живопису» ( 5-7кл.)(додаток №7), «Анімалістичний жанр» (5 кл.)(додаток№2), «Натюрморт» (5-7кл.)(додаток№1), «Перспектива» (6 кл.) (додаток№6)та ін.

            На практиці користуюся різними типами уроків, які передбачають безпосередній зв`язок основного програмового матеріалу, але майже в кожному є фрагмент майстер - класу. Цікавим був для учнів першого класу  інтегрований урок  музика+ образотворче мистецтво «Подарунки Святому Миколаю»(додаток №5

      Продумую завдання так, щоб  теми перепліталися: "Натюрморт" з елементами краєвиду (6 кл.); "Портрет» з елементами пейзажу(6 кл.); «Портрет казкового героя» (6 кл.), внаслідок - більш практичної діяльності, що є основою майстер – класу.

         Одним із основних прийомів, спрямованих на гармонізацію різних видів мислення, стає відображення в живописних формах тих думок і висновків, що були отримані під час роздумів упродовж теоретичної частини уроку. Щоб збільшити  кількість часу на практичну частину, тематичні бесіди проводжу під час творчої роботи і це не скільки не заважає ,  навпаки, учні краще сприймають нові терміни, інформацію.  Систематично в план уроків вводжу різноманітні доступні кожному учневі бесіди та розповіді про скарби образотворчого мистецтва, красу природи, історичні події. Додатковим ілюстративним матеріалом служать мої власні роботи і роботи учнів (різні вироби, картини, писанки, зразки петриківського розпису, графіка, живопис тощо). Більшість із них стає у нагоді і в декоративно - ужитковій діяльності школярів. Вони залюбки розглядають їх, творчо переосмислюють, використовують як взірці у процесі створення власних робіт.

       Позакласна робота важлива складова моєї педагогічної діяльності. На заняттях гуртка образотворчого мистецтва «Веселка» намагаюся створити атмосферу, за якою кожна дитина змогла б розкрити свої здібності й талант.

      Мета гуртка: формування творчої компетентності вихованців засобами образотворчого мистецтва, розвиток творчих здібностей, художньо-творчого мислення, уяви і фантазії.

    Напрями роботи гуртка: живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво.

У творчому пошуку діти досягають створення неповторних образів, які потім домальовують завдяки своїй фантазії. Вихованці гуртка мають гідні результати  на районних, обласних та Всеукраїнських конкурсах. Конкурс малюнка «Росла собі ялинонька»  2013р. м. Львів - Охременко О.ІІІ місце, Тиченко О.- ІІмісце, Морозова Д.-І місце. Всеукраїнський конкурс «Війна очима дітей» м. Київ Федорцова М.- ІІ місце 2012р..Обласний конкурс - Соціальна реклама  «Здорове життя- успіх буття»Тиченко О.- І місце. Районний конкурс «Здорове життя-успіх буття»2014р. Юсуфова С. –І місце.

        У створеному мною альманасі творчих робіт «Крок дитини в країну мистецтва», представлені кращі доробки вихованців гуртка образотворчого мистецтва «Веселка». Дітей привчаю створювати цілісні компо­зиції, ознайомлюю з поняттям «близької і далекої перспективи». Цьому сприяє вдало дібрана мною тематика композицій для школярів різного віку.  Використовую різноманітні методи навчання естетичного сприймання (словесні, наочні, практичні). При словесних методах практику­ються бесіди, серед яких найефективнішими вважаються короткотривалі (5-10 хв), що проводяться на кожному уроці й супроводжу­ються демонстрацією слайдів, репродукцій, цікавою інформацією про життя і творчість художників, наприклад, підготувала презентацію і провела майстер – клас на тему «Пейзаж в живописі», де ознайомила дітей з творчістю сучасних американських художників, що працюють в жанрі романтичного реалізму (додаток №3). Характерним прикладом наочних методів навчання естетичного сприймання є поперед­ня організація  виставок, ілюст­рацій, репродукцій. Упродовж кількох днів даю учням можливість самостійно, в довільній формі, розглядати виставлені роботи, у такий спосіб ненав'язливе залучаючи дітей до мистецьких творів. Потім проводить­ся обговорення побаченого.

      Модель самореалізації школярів: знання, уміння, навички; створення естетичного середовища; участь у конкурсах, виставках та майстер-класах.

Реалізації дієвого підходу в вихованні творчої особистості сприяють інтерактивні технології. Щоб досягти високого рівня знань і вмінь учнів, у своїй роботі я використовую метод активного навчання (практична робота на основі майстер-класу) Адже, позитивний емоційний стан дітей - обов'язкова умова для розвитку їх творчості. І як результат - вони вільно почуваються у роботі, не бояться розкрити те, що народилося у глибині їх маленької душі. Все це допомагає  використовувати свій досвід, експериментувати, знаходити нове в темах, задумах, способах виконання.     Таким чином, розвиток художньо-творчих здібностей можливо лише у цілеспрямованій практичній діяльності з поетапним ускладненням пізнавальних, практичних завдань.  Тому основою динамічного розвитку творчих здібностей учнів може бути спеціально розроблена система завдань, побудована за принципом поступового підвищення рівня пізнавальних дій. Різнобічна пізнавальна діяльність повинна сполучатися з конкретними практичними вимогами і з вихованням відповідального відношення  до учіння. У формуванні пізнавальної діяльності на заняттях образотворчого мистецтва педагог повинен враховувати інтереси і спрямованість учнів на досягнення загальних позитивних результатів.  Наприклад, не раз стикалась з такою проблемою, приходять вперше до мене п‘ятикласники і деякі дуже розгублені, бо їм всі близькі доводили : «ти не вмієш малювати». Ось тут і врятовує ситуацію майстер – клас! Дитину неодмінно треба надихнути на творчість. Може тому мене не влаштовують деякі теми змісту програми, наприклад п‘ятикласникам одразу хочеться отримати результат з живопису, а  графіка, маю на увазі штриховку, легше дається сьомому класу, де вона практично відсутня , як і живопис (це власні спостереження). В програмі сьомого класу зовсім мало уваги приділяється творчості, а теми «Архітектури» забагато, а саме ця вікова категорія дуже зацікавлена образо творенням.

     Саме у середній ланці освіти починає формуватися  система здатностей, що забезпечують особистості можливість оптимально здійснювати свою життєдіяльність в усіх її формах (пізнання, діяльність, спілкування, стосунки). Тому необхідно націлювати учнів на оволодіння ключовими компетентностями з кожного предмета, роз’яснювати, як вони зможуть реалізувати набуті компетентності на практиці, у подальшому повсякденному житті. Це значно підвищить мотивацію учнів до навчання. Таким чином, сучасна світова та вітчизняна спільнота наголошує на впровадженні у системі освіти компетентнісного підходу, який на перше місце ставить не поінформованість учня, а вміння на основі знань вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях.

        Система освіти як частина суспільної системи перебуває під впливом багатьох сил, одні з яких потребують структурних змін у ній, інші - змістових, технологічних. Сучасний етап системи освіти не задовольняє багатьох, хто в ній працює.

         Відомо, що перехід від старого до нового дуже тяжкий. Він може тягнутись десятиліттями. Розвиток школи не може йти інакше, ніж через оволодіння новим, через інноваційний процес. Саме це вимагає кардинальних змін у визначенні філософії освіти, нового змісту, педагогічних технологій.